Перша писемна згадка про Коршів датується 1577 роком. Побутує легенда, що назва населеного пункту походить від назви пташок коршунів, які раніше населяли територію села. Окрасою Коршева є Свято-Хрестовоздвиженська церква, яка, до слова, є пам’яткою архітектури національного значення.
В архівних матеріалах під назвою «Відомосте про церкву», датованих 1901 роком, зазначено, що її будівництво було розпочато в 1772 році, а завершено в 1777 році зусиллями поміщика Людвіка Подгороденського. Найближчими до коршівського храму на той час були Свято-Михайлівська церква в с. Несвіч (5 верств) та церква святої Параскеви в с. Ратнів (6 верств). Споруда ця кам'яна, в 1900 році при ній споруджено дзвіницю, також кам'яну, завдячуючи поміщику Григорію Бєляєву, могила якого ще нині знаходиться поруч із церквою.
При церкві функціонувало однокласне народне училище, в якому за даними 1901 року навчалось 55 хлопців та 12 дівчат. Навчанням дітей займалася вчителька Катерина Адольфівна Сенько-Попівська, яка закінчила Житомирську жіночу гімназію. За церковними даними в 1901 році в с. Коршів проживало 992 людини, з них - 442 жінки і 450 чоловіків.
Хрестовоздвиженський храм села Коршів став свідком багатьох історичних подій, зокрема пережив дві світові війни. На щастя, він не зазнав руйнувань, однак, відразу по закінченню Другої світової війни був закритий комуністичною владою. Щоправда, у храмі не було зроблено ніякого складу чи чогось іншого — він просто пустував. Функціонувати церква за призначенням розпочала в 1985 році.
