«А ніби й не жила...» – з цих слів розпочався ранок жительки села Гірка Полонка, Тетяни Іванівни Макарчук, яка сьогодні відзначає 100-річний ювілей. Її шлях — це історія, сповнена важких випробувань, життєвих труднощів, які загартували її стійкий характер та силу волі.
Народилася Тетяна Іванівна 5-го листопада 1924 року у селі Кукли Маневицького району Волинської області. Дитинство пройшло щасливо в дружній сім’ї, де вона була найстаршою серед п’яти дітей. Переломним моментом в житті родини стала Друга світова війна. Батьків вбили, а Тетяну Іванівну засудили як політв'язня до 10 років табору за те, що «ділилася хлібом». Покарання відбувала у Караганді. Позбутися статусу політичного в’язня змогла лише у часи незалежності України, коли відбувався процес реабілітації жертв політичних репресій колишнього СРСР.
Навіть у найтемніші часи Тетяна Макарчук залишалася оптимісткою. Її сила духу і здатність підтримувати інших допомогли їй вистояти. Молоді роки, проведенні у заслані, залишили слід й у її особистому житті. Тетяна не мала власних дітей, але племінники та онуки завжди були поруч.
«Тетянка», так називали її у селі, дуже любила квіти. Тому сусіди так і казали : «У людей картопля, а у неї квіти....»
Тетяна Іванівна — це жива легенда, яка нагадує нам про те, що життя — це дар, який потрібно цінувати. Її історія — це приклад того, як можна долати труднощі і залишатися світлом для інших.
Вітаємо з ювілеєм! Нехай Ваше життя та життя близьких, які вас оточують, будуть сповнені радістю, здоров'ям та любов'ю!
