Гетьман Богдан Хмельницький одна з чи не найзагадковіших знакових постатей в історії України. Найвідомішими символами гетьманської влади славетного державного діяча, що збереглися до наших днів, є його особисті речі булава та шапка. Вважається, що булава Богдана Хмельницького — один із найголовніших гетьманських клейнодів. Вона є символом влади і підтвердження української державності. Булава символізує собою народну владу, боротьбу за рівність і незалежність. Саме булава Богдана Хмельницького об’єднала свого часу Україну, і сьогодні вона повинна примусити задуматися всіх над тим, як нам об’єднатися.
Шапка Богдана Хмельницького - єдина оригінальна річ гетьмана, яка зберігається на його Батьківщині. Гетьманська шапка виготовлена з шовкової тканини – атласу кремового кольору, має округлу високу форму (висота – 27 см, ширина – 31 см). Знизу по краю головний убір облямований шовковою зеленою бахромою із золотавою ниткою. Від початку тканина була червоною (залишки її оригінального кольору збереглися під гаптуванням). Всередині шапка підбита також коштовним шовком – тафтою. На цьому матеріалі збереглися сліди від довгого носіння.
Саме з Гетьманом Богданом Хмельницьким жителі села Радомишль Боратинської громади, пов'язують заснування свого населеного пункту, з покоління в покоління передаючи легенду, й свято вірячи, що саме так і було.
Влітку 1651 року курними волинськими дорогами крокувало козацьке військо. Попереду в червоних жупанах їхала старшина на чолі з гетьманом Б.Хмельницьким, який вів своє військо до Берестечка, щоб там дати бій королівським військам. Літня спека була нестерпною. Від втоми коні спотикалися, люди валилися з сідел.
Неподалік містечка, всього за якихось 30 км, вирішив Хмельницький зупинити військо для відпочинку. Місцина видалась мальовничою. По правий бік чистої річки Забави лежав хутірець. В одній із селянських хат розмістився Хмельницький, в інших - старшини. Козаки ж від втоми падали просто в шовкову траву і засинали. Більш досвідчені, які не в одних походах побували, в першу чергу піклувалися про своїх побратимів - коней напоївши та викупавши їх у Забаві. Інші чистили зброю. На березі запалали козацькі кострища. Згодом долину наповнив запах козацької страви: кашовари обід готували.
Увечері, коли військо відпочило, вирішив Хмельницький раду мислити із своєю старшиною як краще організовувати бій, щоб і військо зберегти, і ворога побити. Не знав воєвода, що його під Берестечком чекає велика поразка і полон. А вранці ще тільки зійшло сонце, литаври сповістили похід. Козацьке військо залишило хутірець. І не знав Хмельницький, що селяни запам'ятали цей день і хутірець свій, який пізніше стане великим селом, назвуть в честь цієї події «Радомисл» (16-17ст.).
