Велике криється в дрібницях і у простоті…
Куполи церкви Святої Параскеви у Ратневі не виблискують позолотою та не торкаються верхівками хмар. Велич храму проявляється в іншому – білосніжна церква, що височіє на узгір’ї, немов наречена, зачаровує усіх своєю красою та витонченістю.
Церкву звели відносно недавно – наприкінці 1990-их років, а до того селяни 50 років не мали своєї святині. У 1943 році німці спалили сільський храм, тому люди ходили молитися у сусіднє село Баїв. Та у 1991 році у Ратневі серйозно зайнялися відновленням церкви, тож побудувати її вдалося досить швидко – всього за 6 років. Назвали церву так само, як і спалений німцями храм – на честь Святої Параскеви - покровительки полів і худоби, цілительці людей від найважчих душевних і тілесних хвороб.
Перша служба у ньому відбулася вже 24 липня 1998 року. Того дня через увесь Ратнів з Почаївської Лаври несли освячену ікону Божої Матері, аби вона увінчала святиню. Від тоді 24 липня в День Рівноапостольної Княгині Ольги ратнівчани відзначають свято.
Храм Святої Параскеви має унікальне та доволі незвичне оздоблення - стіни повністю пофарбовані в білий колір, що робить споруду особливо величною. Підпираючи білими куполами небо, він став окрасою села. Так і в народі отримав храм назву «Білосніжне диво під Луцьком».
Всередині встановлена копія іконостасу, оригінал якого колись прикрашав собор Святої Софії у Константинополі. Ікони в іконостасі написані за образом і подобою тих, які є у монастирі Марії-Магдалини, що на святій Землі. А царські ворота зроблені у вигляді розквітлих лілій. Це запозичено з храму Апостолів на березі Галілейського озера.
А ще у ратнівському храмі є часточки мощей Печерських Святих: лікаря Агапіта, Іллі Муромця, та покровительки Волині Юліанії - Діви Ольшанської.
