Вічна пам’ять і слава – слова не порожні, а сповнені тугою за передчасно втраченими життями відважних синів України, що загинули, захищаючи український народ від російської агресії.
7 серпня 2022 року війна обірвала життя повного сил, звитяжного, мужнього й відданого своїй Батьківщині та своєму народові Воїна, жителя села Гірка Полонка Ігора Столярука. Молодший сержант, який проходив службу у складі 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, загинув на Донеччині в результаті ворожого обстрілу, прикривши собою двох побратимів.
Вчора, 9 квітня, в Луцькому районому ТЦК відбулося посмертне нагородження Ігоря Столярука знаком народної пошани – орденом «За мужність і відвагу» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Нагороди передали родині загиблого воїна – вдові Анжелі та сину Артему, якому, до слова, вчора виповнилося 9 років. Хлопчик, що так схожий на тата зовні і характером, народився, коли батько-герой боронив місто Артемівськ (Бахмут). На захист України Ігор Столярук став ще у 2014 році, коли російські окупанти вперше переступили український кордон.
В пам'яті родини, побратимів та земляків Ігор Столярук залишився життєрадісним, щирим, мужнім та природженим воїном. Життєвий шлях 39-річного захисника, чоловіка, батька, сина обірвався, проте історія його подвигу та слави буде вічною.
Вічна пам’ять полеглому Герою!
