В Україні триває масове вербування українців російськими спецслужбами через інтернет. СБУ зафіксувала уже понад 600 випадків, коли українців намагалися залучити до підпалів, терактів або диверсій. Майже чверть із завербованих – неповнолітні (22% завербованих). У більшості випадків за цим стоять представники ФСБ.
Підліткам обіцяють «легкий заробіток», але:
- грошей зазвичай не дають;
- використовують їх, а потім прибирають, щоб не залишати слідів.
Для цього російські спецслужби використовують кілька схем вербування:
- Шантаж особистими даними – злочинці зламують телефони чи акаунти, знаходять «чутливу» інформацію та погрожують її оприлюднити, якщо дитина не виконає завдання.
- Обіцянки легкого заробітку – через соцмережі (Telegram, TikTok, Discord) чи оголошення про роботу підліткам пропонують «просте завдання» за гроші. Спочатку це фото або графіті, але далі – підпали, диверсії. На «фінальному етапі» дітей підривають, щоб замести сліди.
- Шантаж виконаними діями – після перших дрібних завдань погрожують: «Ти вже співучасник, тепер роби більше, інакше розповімо поліції».
Які ознаки того, що дитина може бути завербована або в групі ризику?
- Раптові зміни настрою та розкладу дня.
- Утаємничене листування, видалення історії переписок.
- Нове коло спілкування: «друзі» з інтернету, про яких дитина ніколи не згадувала раніше.
- Несподівана поява грошей чи дорогих речей.
Чому підлітки погоджуються?
- Бажання заробити: 2–10 тис. грн здаються великими грошима.
- Потреба у визнанні та увазі.
- «Пригода» чи екстрим, неусвідомлення наслідків.
Наслідки для дитини:
- Кримінальна відповідальність: за теракт або диверсію можуть засудити з 14 років. Вироки дуже серйозні – від 10-ти років в’язниці до довічного ув’язнення.
- Небезпека для життя і здоров’я: російські куратори часто дистанційно підривають дітей, щоб замести сліди та не платити гроші.
- Психологічні травми: якщо навіть дитина не загине чи не втратить здоров’я, вона стає заручником постійного страху й шантажу.
Як батьки можуть цьому запобігти?
- Відкрите спілкування: без критики та крику. Розповідайте про реальні випадки, пояснюйте ризики.
- Спільне обговорення «онлайн-безпеки»: пояснюйте, що «легка робота» зі швидким заробітком у соцмережі — це величезний ризик і майже завжди обман. І навчіть дитину, що після отримання дивних пропозицій, вона має відразу звернутися до вас.
- Вчіть дитину медіаграмотності. Пояснюйте, як перевіряти інформацію, чому не можна вірити анонімним контактам. Навчіть, що краще втратити «швидкі» та часто уявні 2 – 10 тис. грн, ніж усе життя (або ризикувати ним).
- Регулярна увага: помічайте раптові зміни в поведінці, великі суми грошей або нові знайомства.
- Розповідайте про відповідальність за злочини. Юний вік не вбереже їх від в’язниці.
- Легальні способи заробітку та фінансова грамотність: якщо маєте можливість, виділяйте щомісяця дитині фіксовану суму кишенькових грошей. Або допоможіть підлітку знайти безпечний підробіток, покажіть альтернативу.
Що робити, якщо дитина вже контактувала з вербувальниками?
- Збережіть докази (переписки, скриншоти).
- Негайно зверніться до правоохоронців:
- Поліція – 102
- Чат-бот СБУ «Спали ФСБшника» – https://t.me/spaly_fsb_bot
Поясніть дитині, що співпраця з правоохоронцями може врятувати її від покарання та навіть від смерті. Якщо вона боїться сказати вам, хай самостійно звернеться.
Порада від СБУ: «Якщо хтось пропонує «просто перенести пакунок», сфотографувати військову частину чи підпалити автівку, знайте: вас хочуть використати, а потім убити».
Інформацію взято з сайту Проєкту Dovidka.Info: https://dovidka.info/nebezpeka-verbuvannya/.
