Щороку 23 серпня ми віддаємо шану одному з головних символів нашої незалежності — синьо-жовтому прапору, що уособлює силу, незламність та волю українського народу.
Витоки кольорів стягу сягають доби Руського королівства, коли синя та жовті барви позначали державу короля Данила у ХІІІ столітті. Одна з перших згадок про наш прапор була ще у ХV столітті —у Грюнвальдській битві 1410 року воїни з Львівської землі йшли у бій під синім полотном із жовтим левом, який спинається на скелю.
На початку ХХ століття стяг поширився всією Україною. Під синьо-жовтими прапорами проходили багатотисячні мітинги. Під ними вирушали на фронт. Офіційно цей стяг в Українській Народній Республіці затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот. Після окупації України більшовиками за синьо-жовтий карали. Попри це, питомо українські кольори лишалися нашим символом. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом.
4 вересня 1991 року, вже після відновлення незалежності України, національний синьо-жовтий прапор було піднято над Верховною Радою.
Цей стяг пройшов крізь десятиліття боротьби, піднімався на барикадах, майданах і фронтах. Сьогодні він поруч із нашими воїнами, що боронять державу, майорить як символ гідності та нескореності.
Нехай синьо-жовтий прапор завжди квітне над українською землею — як знак Свободи, Перемоги та світлого майбутнього!
Слава Україні!
Героям слава!
